Погодження меж земельних ділянок:проблеми і шляхи їх вирішення

Вступ

Коли прийде час приватизації земельної ділянки процес погодження меж виконується обов’язково, про що будуть свідчити підписи набувача права на цю земельну ділянку і відповідних суміжних землекористувачів у акті встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки на місцевості. Найбільш поширені проблеми погодження меж земельних ділянок розглянемо в цьому блозі.

Що таке погодження меж земельної ділянки?

Погодження межі земельної ділянки з суміжним власником або землекористувачем – це процес визначення та прийняття рішення про узгодження на місцевості відповідної суміжної межі, що поділяє їх земельні ділянки.

Суміжні землекористувачі можуть мати відповідні документи, що
посвідчують їх право власності або користування земельною ділянкою, або ще не мати.

При цьому, в реальному житті у більшості випадків усі суміжні землекористувачі не можуть бути присутніми під час виконання геодезичних робіт.

Причин для цього багато: робота, відпроситися з якої не можливо, відрядження, відпустка тощо.

Крім того, вже є багато землекористувачів, які проживають у інших містах України або, навіть, за її межами.

Доволі часто, існують випадки, коли акти встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки на місцевості не підписують, не маючи ніяких територіальних претензій, а тільки через особисті взаємовідносини.

Перелік проблем в процесі погодження меж земельної ділянки

1 Перша проблема. Хто повинен організовувати присутність землевласників або землекористувачів суміжних земельних ділянок при геодезичному встановленні меж цієї земельної ділянки?

2 Друга проблема. Хто повинен організаційно-процедурно погоджувати встановлені межі земельної ділянки (ходити до суміжних землекористувачів): інженер-землевпорядник, інженер-геодезист або набувач права на цю земельну ділянку?

Теоретично організувати присутність усіх суміжних землекористувачів при геодезичному встановленні та погодженні меж земельної ділянки може інженер-землевпорядник або інженер-геодезист.

Але для цього необхідна відповідна довіреність від набувача права на цю земельну ділянку та відповідна довіреність від землевпорядної або геодезичної організації. І це не є головною проблемою.

Спираючись на багаторічний досвід і знання процесу погодження меж земельних ділянок, можна сказати, що в більшості випадків від суміжних землекористувачів буде відмова з «поважних причин» у присутності і підписанні відповідного акта встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки на місцевості.

Основною причиною відмови буде те, що до суміжних землекористувачів звернувся «якийсь» його представник, а не сам сусід або майбутній сусід. При цьому, якщо це давні землекористування, то ні інженер-землевпорядник, ні інженер-геодезист не може знати історії фактичної межі.

Тому організовувати присутність та погоджувати межі земельної ділянки повинна зацікавлена особа, тобто особа, яка надалі буде володіти або користуватися цією земельною ділянкою.

3 Третя проблема. Необхідно виконувати геодезичне встановлення меж земельної ділянки чи ні, якщо суміжний землекористувач відсутній? При цьому, може бути таке, що він вже отримав право на суміжну земельну ділянку або ще ні.

4 Четверта проблема. Треба виконувати геодезичне встановлення меж земельної ділянки чи ні, якщо присутній при цьому суміжний землекористувач заявив свою територіальну претензію?

Вирішення третьої проблеми. Якщо відсутні суміжні землекористувачі, то геодезист може виконувати роботи з встановлення меж по межах, які вказує набувач права на земельну ділянку.

Якщо суміжний землекористувач вже одержав документи, що посвідчують право користування своєю земельною ділянкою, то межа земельної ділянки цього суміжного землекористувача вже встановлена і повторно її встановлювати не треба, оскільки цей суміжний землекористувач сам вже погодив цю межу, отримавши відповідні документи на свою земельну ділянку.

Але для контролю треба виконати усі необхідні геодезичні виміри. Якщо при геодезичному встановленні меж відсутній суміжний землекористувач, який ще не отримав права користування на свою земельну ділянку, то за наявності письмової гарантії від набувача права на земельну ділянку щодо відсутності земельних спорів і територіальних претензій, можна виконати геодезичне встановлення меж земельної ділянки по межах, указаних набувачем права на земельну ділянку.

Вирішення четвертої проблеми. Якщо під час виконання робіт з геодезичного встановлення меж земельної ділянки суміжний землекористувач, який ще не одержав права на користування своєю земельною ділянкою, заявить про територіальні претензії, а набувач права з цією претензією не згоден, то геодезист повинен зупинити виконання робіт.

Продовження цих робіт можливе тільки після письмової згоди зацікавлених осіб, відповідного рішення суду, органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

5 П’ята проблема. Якщо роботи виконуються для земельної ділянки, яка пропонується на торги, то хто повинен виконувати погодження меж?

6 Шоста проблема. Під час відновлення меж земельної ділянки потрібно чи ні погоджувати її межі?

7 Сьома проблема. Погодження меж земельної ділянки необхідно виконувати з усіма суміжними землекористувачами, серед яких є такі, які належним чином оформили право користування на свої земельні ділянки. Чи потрібно погоджувати межі земельної ділянки з суміжним землекористувачем, який вже оформив право на свою земельну ділянку, якщо він безпідставно не бажає підписувати відповідний акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки на місцевості або в разі його відсутності?

Вирішення п’ятої проблеми. Якщо земельну ділянку готують для проведення торгів, то в цьому випадку ще не відомо хто нею буде користуватися, тому погодження меж земельної ділянки повинна виконувати геодезична організація, яка виконувала встановлення меж цієї земельної ділянки, а оплату за ці роботи з погодження треба передбачити в кошторисі. Крім цього, міська рада повинна надати лист (звернення) до суміжного землекористувача, в якому підтверджуються повноваження представника геодезичної організації.

Вирішення шостої проблеми. Оскільки межі такої земельної ділянки раніше були встановлені та погоджені, а потім її межі відновлені такими, які вони були раніше, то повторного погодження меж земельної ділянки виконувати не потрібно. При цьому, акт відновлення меж земельної ділянки на місцевості повинен усе-таки бути. У ньому вказуються суміжні землекористувачі (станом на дату виконання відновлення меж земельної ділянки) і його підписує тільки набувач права на земельну ділянку.

Вирішення сьомої проблеми. Якщо суміжний землекористувач, який належним чином вже оформив право на свою земельну ділянку, якою він користується, не підписує відповідний акт або в разі відсутності такого землекористувача, то наявність його підпису в акті не обов’язкова. У свій час ця суміжна межа вже була погоджена. Але координати точок усіх кутів поворотів суміжної межі земельної ділянки повинні бути обов’язково враховані. Погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, які ще не оформили права на свої земельні ділянки, необхідно виконувати обов’язково. Це погодження унеможливлює у майбутньому виникнення земельних спорів між цими землекористувачами.